Проте, у Міжнародній класифікації хвороб такої недуги, як метеозалежність, немає. Лікарі кажуть, що цей стан неможливо уніфікувати, бо немає чітких його критеріїв.
Метеочутливість: хто найбільше потерпає від цього стану
"Від метеочутливості потерпають зазвичай люди з хронічними хворобами, передусім серцево-судинними. До прикладу, вони відчувають біль голови чи запаморочення, що свідчить про підвищення або зниження артеріального тиску. Але коли лікар береться шукати причину, то виявляється, що хворі нерегулярно приймають призначені ліки, послуговуючись принципом: доки не болить — не страшно", — зазначив у коментарі "Експресу" Тарас Чабан, кардіолог, сімейний лікар, професор кафедри внутрішньої медицини ННЦ "Інститут біології та медицини".
Петро Бідзіля, лікар-терапевт, доцент кафедри внутрішніх хвороб Запорізького державного медико-фармацевтичного університету додав, що метеозалежність дійсно призводить до погіршення симптоматики хронічних хвороб. Зокрема, під час або напередодні зміни погоди загострюється перебіг гіпертонічної та гіпотонічної хвороб.
"Люди, які зазнали травми (переломи, вивихи, розтягнення), найважче реагують на зміни погоди протягом першого року. І
хоч надалі метеочутливість знижується, у разі раптових змін синоптичної ситуації давні травми нагадують про себе болем чи відчуттям, що кістки ниють", — сказав лікар.
Петро Бідзіля додав, що опосередковано до метеочутливих людей належать алергіки й хворі з бронхіальною астмою.
Чи можна позбутися метеозалежності: думка лікарів
Метеочутливість розвивається переважно у старшому віці, коли судини вже менш еластичні й швидше реагують на зміни погоди. Але зі скаргами на метеочутливість звертаються й молоді люди (25 — 30 років), зокрема, ті, хто мало рухається, має надлишкову вагу, курить сигарети (у тому числі, електронні).
"Треба бодай раз на рік проходити обстеження, щоб вчасно виявити розвиток хвороби. Пацієнтам із діагностованими серцево-судинними хворобами слід регулярно (особливо зі зміною погодних умов) контролювати показники артеріального тиску й утримувати їх у нормі — завдяки лікуванню. Пацієнти, які дотримуються таких правил, згодом зазначають: “Лікарю, я більше не відчуваю змін тиску зі зміною погоди", — зауважив Тарас Чабан.
Також він додав, що важливими чинниками є правильне харчування, відмова від шкідливих звичок, активний руховий режим: по змозі не їздити ліфтом, а ходити сходами, менше користуватись громадським транспортом, приміром, вийти на кілька зупинок раніше (щодня проходити чотири-п’ять кілометрів).
"З власного досвіду можу запевнити — до таких рекомендацій прислуховується не більше як 5% пацієнтів. Тоді як понад 70% реагують доволі агресивно, мовляв, не читайте нотацій, а випишіть таблетки", — підсумував кардіолог.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
